Не вбивайте ОТРУЄННЯ БДЖІЛ хімікатів (потрава)

Отруєння бджіл хімікатами (потрава) є одним з найбільших бід для пасічників. У минулому номері «ПЖ» зазначалося, що найбільшою небезпека отруєння є на ріпаку. Проте, цього сезону звістки про потрави почали надходити ще задовго до цвітіння цієї культури. Обставини — досить дивні та нетипові. Перший відомий випадок стався ще в середині квітня (до різкого похолодання), коли в селі Краснопіль (Чуднівського району), на Житомирщині постраждало півтора десятки бджолярів, які сумарно містять понад 300 бджолосімей. Найстражденніша пасіка мала під 40 сімей.

Ситуація досить заплутана, оскільки невідомо, що ж сталося — бджоли просто почали сипатися, демонструючи усі симптоми хімічного отруєння. Припускають, що фермери використовували стимулятори росту рослин, солодкі на смак, які приваблюють бджіл. У свою чергу, представники агрофірми повідомляють, що ще не встигли внести азотні добрива, які були привезені на поле. Запевняють, що у повітря взагалі нічого не розпорошують, добрива йдуть у ґрунт. Через кілька днів аналогічні звістки про «дивні» витрати почали надходити з Хмельницької, а згодом — з Рівненщини. На Дніпропетровщині від потрави постраждав пасічник-початківець, що тільки почав ставати на ноги у професійному плані. У минулому номері «ПЖ» зазначалося, що найбільшою небезпека отруєння є на ріпаку. Проте, цього сезону звістки про потрави почали надходити ще задовго до цвітіння цієї культури. Обставини — досить дивні та нетипові. Перший відомий випадок стався ще в середині квітня (до різкого похолодання), коли в селі Краснопіль (Чуднівського району), на Житомирщині постраждало півтора десятки бджолярів, які сумарно містять понад 300 бджолосімей. Найбільша постраждала пасіка мала під 40 сімей. Отруєння бджіл хімікатами (потрава) є одним з найбільших бід для пасічників. У минулому номері «ПЖ» зазначалося, що найбільшою небезпека отруєння є на ріпаку. Проте, цього сезону звістки про потрави почали надходити ще задовго до цвітіння цієї культури. Обставини — досить дивні та нетипові. Перший відомий випадок стався ще в середині квітня (до різкого похолодання), коли в селі Краснопіль (Чуднівського району), на Житомирщині постраждало півтора десятки бджолярів, які сумарно містять понад 300 бджолосімей. Найстражденніша пасіка мала під 40 сімей.

Зрозуміло, що насправді випадків отруєння бджіл набагато більше, але далеко не всі вони афішуються.

За буквою Закону

Напрошується питання: що ж робити бджолярам, ​​щоб не потрапити під потраву і як діяти, якщо таке все ж таки трапилося? На погляд може здатися, що існуюча нормативно-правова база непогано захищає права пісковиків. Зокрема, у ст. 30 Закону «Про бджільництво» чітко зазначається, що «юридичні та фізичні особи, що застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані дотримуватися чинних нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь». Тобто теоретично під дію цієї статті потрапляє навіть дачник, який вирішив розчинити свій сад! У той же час, відповідно до чинної «Інструкції з попередження та ліквідації хвороб та отруєнь бджіл», затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини №9 від 30.01.2001 р., Фермери та прості дачники мають:

За 3 доби до запланованих обробок повідомити пасічників про це, вказавши що, де, як і чим буде оброблятися, а також рекомендований термін ізоляції бджіл.
Обробки повинні проводитися в період відсутності літа бджіл: у ранкові або вечірні години.
Не допускається обробка квітучих медоносів та пилконосів під час масового літа бджіл.
На період обробки бджоляру необхідно вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікатів.
Як бачимо, за законом, з боку фермерів все має відбуватися досить цивілізовано. Але для досягнення прийнятного результату пасічник повинен вести аналогічно, а саме — заявити про себе, зареєструвавши пасіку відповідно до чинного законодавства. Інакше фермер просто не зможе попередити, хоч би тому, що не знає про існування пасіки! Довести щось у такому разі майже неможливо. Якщо пасіка виїжджає на кочівлі, то рекомендується також тимчасово зареєструвати її у сільській раді за місцем тимчасового перебування, написавши відповідну заяву на ім'я сільського голови. Аналогічні листи-повідомлення не завадять направити на адресу сільгосппідприємств, що працюють на території цієї сільради.

Як діяти у разі отруєння?

Перш за все, вжити заходів щодо мінімізації наслідків витрачання для бджолосімей: скорочення та утеплення гнізд, підживлення тощо.
Ініціювати створення комісії для підтвердження факту загибелі бджіл, до складу якої повинні входити: представник (агроном) сільгосппідприємства, підозрюваного у наїдках (проводило обробку), представники Держпродспоживслужби (від ветеринарної медицини та управління захисту рослин), представник селищної ради, власники пасік та кілька незалежних свідків.
Комісія відбирає з кожного потерпілого бджолярного господарства зразки бджіл, загиблих, шматки сотів (15х15 см.) зі свіжим нектаром та пилком. Також відбираються зразки рослин, оброблялися, та зразки ґрунту.
Складається акт, що засвідчує факт масової загибелі бджіл.
Відібрані зразки направляються до лабораторії для встановлення причинно-наслідкового зв'язку між обробкою та загибеллю бджіл
З результатами досліджень можна звернутися до сільгосппідприємства, запропонувавши добровільно відшкодувати заподіяну шкоду. Інакше рекомендується звертатися до суду.
Як бачимо, офіційний шлях досить складний та невизначений (ненадійний). Зазначимо, що наведений вище алгоритм дій чітко не прописаний в жодному нормативному акті. Це — радше поради юристів, засновані на практиці та застарілій «нормативці», часом, ще радянських часів! Тому складнощі можливі кожному етапі цього процесу. Чого варте хоча б процедура створення комісії … Якщо сільгосппідприємство вирішить «відморозити» і саботувати роботу, щось довести буде вкрай важко.

Ще одна важлива річ. Видправляючи підмор бджіл на аналіз, потрібно чітко вказати, на вміст якого саме препарату (або діючої речовини) слід перевіряти.

Не можна перевірити «на все». Точніше, це коштуватиме чимало. У такій ситуації треба більш-менш розуміти для себе, ніж оброблялися посіви. Звичайно, якщо фермер не дотримався процедури, він ніколи не зізнається, препарат був застосований.

Не дивно, що успішних випадків стягнення компенсацій у судовому порядку майже немає. Але сидіти склавши руки — теж не варіант! Тому безкарність породжує нові злочини. Тому випадки отруєння мають максимально широко висвітлюватися в пресі, щоб наступного разу аграрії добре подумали, чи потрібна їм надмірна увага з боку ЗМІ, перш ніж порушити права пасічника.

Показово, що в Законі «Про пестициди та агрохімікати» бджоли навіть не згадуються. Простий практичний приклад безладності нормативної бази.

Фермер, як належить, за 3 доби, повідомляє пасічника про обробку медоносу препаратом, самої небезпеки для бджіл (1 клас) і рекомендує закрити (вивезти) бджіл на строк до 6 доби.

І все: з фермера — «хабарі гладкі»! У той же час, кожен практикуючий пасічник знає, що закрити бджіл на такий термін без шкоди для них просто нереально, навіть якщо конструкція вулика mdash; сучасна. А якщо мова про звичайні старі лежаки, і бджолярем є старенький дідусь, який просто не в змозі перевезти бджіл … До речі, не зрозуміло, як фермер повинен попереджати: особисто кожного пасічника, достатньо оголошення; усно чи письмово тощо. Йдемо далі. Що таке обробка в ранковий та вечірній годинник, коли років бджіл немасовий? Як це визначити юридично чітко? Ніяк! Фермер може сміливо обробляти поле, скажімо, о 10.00, пославшись на те, що бджіл на квітках було трохи … До речі, Мінагрополітики ще 20 квітня надіслало обласним державним адміністраціям листа про необхідність чіткого дотримання принаймні існуючої нормативної бази, але, як бачимо, мало хто дослухається. Отже, нормативна база державному рівні вимагає докорінного перегляду на користь пасічника. У разі витрачання бджіл не пасічник повинен доводити причинно-наслідковий зв'язок між наїдками та загибеллю бджіл, а фермер – mdash; свою невинність! Потрібно повністю заборонити використання в Україні препарати, небезпечні для бджіл (1-3 клас), що вимагають ізоляції на строк від однієї доби і більше. Зате дозволити до використання найбільш безпечні для бджіл препарати 4-го класу, що вимагають обмеження літа лише на 6-12 годин. Як приклад можна навести препарат «Біскайя», не є токсичним для бджіл. Ним і обробляють ріпак сумлінні аграрії. Або, скажімо, препарат «Моспілан» (неоніко-тиноїд), який, за інформацією продавця, є безпечним для бджіл, тому дозволено до використання в період цвітіння саду та ріпаку, але за відсутності літа бджіл. Паралельно слід дозволити лише нічні обробки. Хорошим стимулом для аграріїв не цькувати бджіл була б кримінальна відповідальність за такі правопорушення

Різновиди пестицидів

Пестициди — це отрутохімікати, що використовуються для боротьби зі шкідниками. Залежно від категорії шкідників, проти яких вони спрямовані, пестициди поділяються на підвиди: інсектициди — проти комах, гербіциди — проти бур'янів, фунгіциди — проти грибкових захворювань тощо. Окремо слід виділити десиканти — хімічні препарати, що застосовуються в аграрній галузі з метою створення сприятливих умов для рівномірного та швидшого дозрівання культур. Наприклад, це стосується врожаю гречки. Також дефоліанти — хімічні сполуки, що спричиняють опадіння листя з рослин. На відміну від гербіцидів дефоліанти не вбивають бур'яні, а лише пригнічують їх, через втрату фотосинтезуючих елементів рослини — листя.

В Україні застосування того чи іншого препарату дозволяється лише за умови отримання ліцензії, яку видає Міністерство екології та природних ресурсів України за результатами попередніх випробувань цих препаратів. Принаймні так має бути. Однак не виключено, що ці випробування відбуваються лише на папері. Так чи інакше, а джерело «ПЖ», що стосується цих випробувань, зазначає: про безпеку для бджіл немає й мови! Досліджується головним чином ступінь безпеки препарату для здоров'я працівників, обробляти рослини. Крім того, на практиці аграріями використовуються і зовсім не зареєстровані препарати.

Слід зазначити, що їх перелік дуже широкий, чимало аналогів з ідентичними діючими речовинами (ДР). Згідно з даними міністерства, тільки з початку 2017 у переліку з'явилося понад 400 нових найменувань хімікатів (щоправда, це з урахуванням добрив). Термін дії ліцензії може бути від 1 до 10 років. Серед виробників — як відомі європейські чи японські хімічні концерни, і китайські фірми. Відповідно, підготувати якусь таблицю з вичерпним переліком можливих препаратів, небезпечних для бджіл, просто неможливо. Об'єктивних даних про популярність у аграріїв тих чи інших хімікатів також відсутні. Отже, доведеться обмежитися загальною характеристикою пестицидів із наведенням прикладів. Очевидно, що найпоширенішими у застосуванні отрутохімікатами є інсектициди. Вони діляться на фосфорорганічні (ФОС), піретроїди та неонікотиноїди. Більшість ФОС — високотоксичні для бджіл (1 клас). Особливо небезпечні хімікати з діючою речовиною хлорпірифосу. З цієї ДР в Україні поки що зареєстровано, зокрема, такі препарати: «Грінфорт ХЦ 550», «Дурсбан» / «Резонанс» та «Кіллер», що використовуються для обробок як сої, пшениці, ячменю та люцерни, так і ріпаку та соняшника. Слід зазначити, що на сайтах продавців цієї «хімії» іноді міститься досить плутанна інформація. Наприклад, зазначається, що препарат «Резонанс» відноситься до 3-го класу токсичності (помірно токсичні) і відразу червоним кольором попередження про високу токсичність для бджіл, тому обробки під час цвітіння заборонені. Аналогічні протиріччя можна прочитати щодо препарату «Нурел-Д» (часто їм обробляють ріпак). На одному сайті йдеться, що препарат не токсичний для бджіл, тоді як на іншому вказується протилежне — найвища токсичність (1 клас).

На сьогодні ФОС поступилися місцем іншого типу інсектицидів — синтетичним піретроїдом, що, як правило, мають властивість відляку вати бджіл завдяки вмісту спеціальних репелентів (запашних речовин). Найбільш токсичним для бджіл є циперметрин. На основі альфа-циперметрину в Україні пропонуються, зокрема, препарати: «Нокаут», «Фастак», «Альтекс», «Том», «Догмат» та інші. У той же час флювалінат, який використовується проти кліща варроа, взагалі нетоксичний для бджіл! Неонікотиноїди — це сучасний тип інсектицидів (детальніше див. «ПЖ» №6 за грудень-2016 стор.36,37). Приклади препаратів з найбільш популярним ДВ — імідаклоприд — «Ін Сет», «Командор», «Канонір» та інші. Останнім часом популярними є інсектициди на основі комбінацій вищезгаданих типів. Літо ще попереду, тому «ПЖ» закликає своїх читачів ділитися з редакцією будь-яким досвідом, пов'язаним із отруєнням бджіл. Спробуватимемо змінювати ситуацію на краще разом!

Неробоча група?

Саме масові витрати бджіл навесні стали однією з головних тем засідання робочої групи з питань розвитку бджільництва при Мінагрополітики, яке відбулося 15 травня поточного року. Слід зазначити, що гурт не збирався майже півтора роки. Напередодні зборів її голова — заступник міністра Ольга Трофімцова — відбула у відрядження, тому не змогла взяти участь у засіданні. Це, безумовно, понизило статус зборів. Також зазначимо, що склад робочої групи збільшився на 5 осіб. до 30 учасників, зокрема, за рахунок включення представника «ПЖ». Що ж до власне витрат, то враження — не з найкращих.

По-перше, на державному рівні, навіть не ведеться системний моніторинг подібних випадків. У розданих матеріалах йшлося лише про 6 епізодів, відомих із Інтернету.

По-друге, підхід чиновників дуже формальним, бюрократичним. Вони не схильні займати позицію пісковиків. Так, наприклад, представник Держпродспоживслужби продемонстрував «ПЖ» висновок, за яким у пробах підмору було знайдено кліща варроа. Тому відомством було зроблено висновок, що бджоли загинули від кліща, а не від витрави! Ось так, в кінці квітня прийняли і посипалися від кліща … Без коментарів!

По-третє, держава поки що не має дієвих важелів впливу на аграріїв/фермерів, бо діє мораторій на перевірки суб'єктів господарювання. Тобто якщо агроном підприємства стверджує, що обробив поля певним засобом, то перевірити це буде вкрай важко.

По-четверте, проблемою є сам оборот та оригінальність препаратів. Чиновники не приховують, що хімікати «бодяжать» по гаражах, потім розливають у «беушні» каністри від оригінальних препаратів та продають. Навіть офіційна митниця досить легко пропускає контейнери з «невідомою речовиною».

Отже, головним чином, учасники робочої групи обмежилися констатацією проблем. Як влучно помітили деякі учасники зборів, вони не можуть бути дієвими за відсутності представників аграріїв і фермерів. Для оперативного впливу на ситуацію було вирішено провести конференцію з регіонами у форматі телемосту з обов'язковою участю власне аграріїв. Що це дасть — час покаже … Очевидно, що проблематика вкрай непроста: комплексна та багатогранна. «ПЖ» не просто стежити за розвитком подій, а й по можливості брати участь у цьому процесі.

Як вони мають? Європейський досвід

У благополучній Європі витрави бджіл теж трапляються. Але такі випадки не такі часті та зухвалі, як у нас. Швидше, їх можна кваліфікувати як нещасні випадки чи непорозуміння. Ось, наприклад, цієї весни звістка про потраву надійшла з Каринтії, однієї з федеральних земель Австрії. Постраждала пасіка в 100 сімей з обприскування садів під час їх цвітіння. Пасічник Норберт Вайнлехнер (Norbert Weinlechner) стверджує, що цього року товарного меду йому вже не бачити. Можливо, перебільшує, щоб отримати якнайбільше відшкодування від фермера, витравивши сади. До речі, ймовірний винуватець витрачання бджіл «не включає задню». Він співчуває пасічнику і висловлює готовність покарати закон, якщо буде офіційно встановлено, що причиною загибелі стали його дії. Він визнає, що обробляв сади під час цвітіння препаратом «Моспілан». Як уже зазначалося, у нас цей препарат вважається найбільш м'яким. для бджіл! Фермер пояснив поспіх з обробкою великими втратами врожаю через весняні заморозки. Тому вже не міг дозволити собі втратити врожай ще й шкідників. Ось і поспішив …

Як уже зазначалося, в Європі грубі «лобові» витрати, коли одночасно гине велика кількість бджіл — рідкість. Але європейські колеги страждають від дії пестицидів уже десятиліттями. Цей вплив не настільки очевидний, він більш підступний, тому що вбиває бджіл поступово. Справа в тому, що «поблажливі» до бджіл, так звані «неконтактні» пестициди (зокрема, класу неонікотиноїдів), не вбивають їх наповал тут і зараз, а діють системно, пригнічують бджіл поступово, накопичуючись у нектарі та пилку. Приклад: насіння протруєне Неонікотиноїди не тягне до миттєвої загибелі бджіл, але має більш підступні наслідки. Швидше за все, саме неонікотиноїди є причиною такого загадкового явища як осінні злети бджіл останнім часом.

За словами європейських колег, саме пестициди (поряд з варроа і вірусами) — Головна причина зимових втрат бджіл. Понад те, останніми роками бджолярі схиляються до того що, що внесок пестицидів у загибелі бджіл більше, ніж кліща варроа. Вони навіть іронізують над вченими, стверджують протилежне, підозрюючи їх у зацікавленості. Ці підозри — небезпідставні, оскільки за пестицидами стоять чималі фінансові інтереси великих міжнародних хімічних концернів. Але завдяки зусиллям лобістів від бджільництва та «зелених», поки що вдається тримати «статус-кво». Найближчим часом у ЄС планують запровадити повну заборону неонікотиноїдів та їх похідних. Часткова вже діє з 2013 року

Інформацію взято в журналі «Пасічний Журнал».
Випуск №3 (9), червень 2017. Автор не вказано. стор 4-9.
Youtube канал Пасічного Журнал https://www.youtube.com/channel/UCXGGe…SgkihDSa9w
сайт http://apijournal.com/

Опубліковано: 14.09.2017

Поділитися: