«Медовик» VS «пікетники»: ДИКИЙ ЗАХІД ВІДПОЧИВАЄ

Ринок власне бджіл є одним з трьох найбільших бджільницьких ринків (ще мед і матки). Звичайно, нерідко бджоли продаються сім'ями, проте левову частку все ж таки складають пакетні продажі! Хоча комплектації пакета можуть бути різними, це — так би мовити, більш менш стандартизований лот.

Гравці ринку

Зазвичай, при написанні огляду ринку, оцінюють його ємність, якщо не в грошах, то хоча б у фізичних одиницях. З огляду на тенізацію галузі сподіватися на офіційні дані не доводиться. Можна лише спробувати оцінити (прикинути). Але і для цього доведеться від чогось відштовхуватися. За відсутності альтернатив, спробуємо зачеплюватися офіційною кількістю бджолосімей у головних «пакетних» регіонах — Закарпатській, Львівській, Ів.-Франківській та Чернівецькій областях. За даними статистики, у сукупності вони близько 400 тис. сімей, тобто близько 15% від загального «поголів'я» України. Припустимо, що від кожної сім'ї до цих «пакетних» У регіонах продається хоча б один пакет. Адекватне припущення? Як більш-менш! Але пакети продають не тільки у «карпатському» регіоні. Знову ж таки робимо припущення, що решта країн продає близько 100 тис. пакетів, тобто менше 5% від наявного у них «поголів'я». Чи реально? Важко сказати … Але так чи інакше пропонується «сприйняти за основу» саме цю цифру. Таким чином, щорічний ринок пакетів можна оцінити в 500 тис. штук, або трохи менше 20% від загальної офіційної кількості бджолосімей у країні. За середньої ціни пакету в 1000 грн. грошову ємність вітчизняного пакетного ринку можна оцінити у 0500000000 грн. На будь-який товар багато в чому залежить від балансу попиту та пропозиції на нього. Спробуємо з'ясувати, хто ж купує та продає пакети? Як уже зазначалося вище, основним продавцем пакетів є «карпатський» регіон. По-перше, власне на Закарпатті сприятливий клімат для раннього нарощування бджіл, рання весна тощо. В інших регіонах Карпат клімат прохолодніший, але за ними також водиться слава чистопородної карпатської бджоли. І клімат теж підходящий. Приміром, цього сезону пасічники зі Львівщини та Франківської звітували про гарне принесення пилку вже у середні лютого! По-друге, у цих регіонах літні хабарі дуже слабкі, тому бджолярі просто змушені спеціалізуватися на розведенні — пакетах та матках. Ось і виходить, що бджіл із Заходу везуть по всій країні до медоносів. На відміну від «західних» колег, пасічники з решти території України, мають змогу вибирати: працювати на мед чи на розведення. З метою диверсифікації бізнесу вони іноді поряд з товарними тримають і окремі «пакетні» пасіки/точки. Крім того, є бджолярі, які продають по 2-3 десятки пакетів ситуативно, в умовах високого попиту та ціни!

Ще цікавіше — хто ж купує пакети, бо саме попит, як відомо, породжує пропозицію. Покупців спробуємо одразу «розбивати» на категорії.

По-перше, пакети купуються бджолярами — «Медовик» для відновлення пасік після невдалої зимівлі. Обсяг попиту від одного покупця цієї категорії може становити десятки пакетів.

По-друге, постійними покупцями є так звані «пчеломори», які повністю спрацьовують бджіл на хабар, викачують під «нуль», а бджіл закурюють. Теж — технологія, хоч і варварська. Такі бізнесмени намагаються не світитися ще раз, проте продавці пакетів запевняють, що вони існують. Попит з їхнього боку може вимірюватися сотнями на одного пасічника.

По-третє, покупцями пакетів є пасічники, які бажають одночасно різко збільшити «медову» пасіку. Розмір попиту — десь до сотні пакетів.

По-четверте, останнім часом в області придивляються бізнесмени, які готові вкласти кошти і розглядають можливість старту відразу з сотень сімей.

По-п'яте, це, звичайно, роздрібні покупці, як правило, новачки-аматори, або бажаючі якнайшвидше спробувати екзотичну породу (КАРНИКА або Бакфаст). Їхній попит, як правило, вимірюється цифрою в десятку пакетів на душу. Дуже часто ця категорія покупців змушена купувати пакети через посередників (перекупів) у вигляді бджільницьких магазинів, або підприємців, спеціально набирають дрібні замовлення, а потім самі їдуть до Західної за пакетами.

Фактори ціноутворення

Градація продавців та покупців на групи є дуже важливою для аналізу найбільш спекулятивної та дискусійної теми – це ціноутворення на пакети Під час міжсезоння з цього питання на різних інтернет-форумах відбуватимуться найбільш палкі та запеклі дискусії. І це недарма – продавці грають на підвищення, покупці – навпаки. Попробуємо предметно розібратися у цьому непростому харчуванні. Візьмемо умовного «пакетника» з Закарпаття, що має за сотню сімей. Йому до години «Х» (скажімо, 15 травня) треба продати близько 100 пакетів. Інакше сім’ї почати роїтися, та/або навіть голодувати, а тарі для розширення немає! Тоні цукру (14 тис. грн.) – по 10 кг. на сім’ю на піку сили і на місяць не хватити. Звичайно, теоретично можна. стати на колеса і гайнути кудись на кочівлю км. за 200–300! Але таке подорож влетити у копійчину. Та й, на практиці таке перепрофілювання майже нереальне, враховуючи хоча б особливості конструкції вуликів «пакетників». Отже, допустити такий сценарій розвитку подій. катастрофа для «пакетника». У цієї без альтернативності – головна слабкість його переговорної позиції! Навіть у великих «пакетників», але, наприклад, з центральної України, позиції куди міцніші. Завжди можна кинути сили на медозбір. Проте найсильнішою переговорна позиція є у дрібних продавців, що пропонують на продаж лише кілька десятків пакетів та стояти біля епіцентру медодаїв. За невигідної ціни вони абсолютно безболісно можуть відмовитися продавати. А якщо такий невеликий «пакетник» ще й розрекламує на «You-Tube» своїх «імпортних» бджіл, то до нього вишикується така черга з роздрібних покупців, що вчасно продавати дефіцитний товар з аукціону! З огляду на це, не дивно, що і ціна стандартного пакету може відрізнятися навіть у рази! Що називається, хто як домовитись… Важлива деталь: домовлятися починають ще з осені, і навіть аванси вносять. Тоді як реальна розстановка сил (попит-пропозиція) стає зрозумілою не раніше кінця березня-початку квітня, коли стають відомі залишкові результати зимівлі та з'являється розуміння темпів весняного розвитку сімей.

Собовартість

Однак є й об'єктивні параметри, що впливають на ціну пакета. Головний — це його собівартість для продавця. Спробуймо її підрахувати, зупинившись на суттєвих статтях. Для зимівлі та нарощування розплодної та пчеломаси потрібні продукти. Схоже, що 20 кг. на середню сімейку «під пакет» цілком достатньо з осені до моменту продажу пакета (або часу, коли вона зможе забезпечувати себе самостійно). Виходить десь 5 кг. — на осінь, 5 кг. — власне на зиму та ще по 5 кг. на березень та квітень. Припустимо, що йдеться про невеликі сімейки, що зимують на 5 рамках, по кілька штук у вулику. Тобто типова пакетна технологія на Закарпатті! Після відбору стандартного пакета (3 + 1) до 1 травня має залишатися невеликий «хвіст». Як правило, це пара рамок з відкритим розплодом та одна кормова. Якщо врахувати бджіл у критому розплоді, то десь 3/4 "ульового субстанції". йдуть у пакет. Отже, із 20 кг. кормів на собівартість пакету перекладаємо 15 кг. При ціні цукру останньої осені 11 грн. за кіло маємо 165 грн. Іншим цінним елементом пакета є плідна матка. Ринкова ціна зимувала минулорічної матки цього сезону — близько 250 грн. Дуже часто у калькуляцію пакету намагаються закласти вартість рамок та суші. Це виправдано, тільки тоді, коли пакет продається повністю на свіжих, скажімо, минулорічних стільниках та новеньких рамках. На ринку є пропозиція такої суходолу грн. по 30 за рамку. Від неї можна відштовхуватися. Однак на практиці пакети дуже рідко виходять на ідеальних стільниках, швидше, навпаки. Якщо сушняк взагалі старий і підлягає вибраковці, то його вартість прагне нуля, оскільки покупцеві доведеться добряче повозитися щоб вичавити з нього якихось кілька десятків грамів воску і підготувати рамку для подальшої експлуатації. Так чи інакше, для порядку все ж таки закладемо за цією статтею в собівартість грн. 40 на пакет. Тож поки що у нас набігло 450 грн. з хвостиком. Але, однією з головних статей собівартості, часто не враховується при спробах здійснити калькуляцію, — є зарплата працівників. Враховуючи специфіку бджільництва, особливо вітчизняного, де майже не використовується наймана праця, йдеться власне про зарплату самого пасічника (можливо, членів сім'ї). Де її подивитись? Дуже суб'єктивна річ. Ринку праці бджолярів практично немає. У нечисленних оголошеннях зарплати не розголошуються, підхід дуже індивідуальний. Тому доведеться знову робити припущення. Нехай найманий пасічник (не дуже високої кваліфікації), що обслуговує лише пакетну пасіку в 100 сімей, не надто напружуючись, отримує в середньому 3 тис. грн. на місяць, у т.ч. у міжсезоння. Тобто його річний заробіток 36 тис. грн. Виходить — 360 грн. на пакет! Отже, наша собівартість за рахунок зарплати зростає майже вдвічі. до понад 800 грн.! Принаймні теоретично, це має бути мінімально можлива ціна пакета. Але наш «пакетник» ще й підприємцем, який прагне отримати прибуток (у наших реаліях ця категорія поєднується із зарплатою). Ці апетити також можуть бути різні. Заклавши 200 грн., ми виходимо на ціну десь близько 1000 грн. за пакет. Без тари!

Прибуткова частина медовика

Тепер подивимося на цю ціну очима потенційного великого покупця-медовика. Хоча теоретично бджоли є засобом виробництва (основні фонди) та їхня вартість повинна амортизуватися (списуватися) у готову продукцію (мед) роками, на практиці підхід інший. Великі покупці вважають, виходячи із циклу в один сезон. Тобто пакет має «відбити» свою вартість і дати прибуток на рік покупки. Тому не дивно, що покупці пакетів хочуть отримати їх якомога раніше, в ідеалі — кінець квітня, перші числа травня. Тут коротко зупинимося на характеристиках пакета. Як уже зазначалося, стандартною вважається комплектація «3+1 Дадана»: три рамки критого розплоду, ближче до виходу та одна кормова, яка потрібна, якщо це передбачено тривале транспортування. Звичайно, рамки мають щільно обсиджуватися бджолами, що народилися вже цього року (не старі зимували!). На вагу виходить десь 1,2 кг. бджоли. Однак, головна цінність пакету — у матці та критому розплоді. Якщо кожна розплодна рамка містить хоча б 2/3 критого розплоду, тобто по 6 тис. осередків, це означає, що протягом максимум 12 днів після формування пакета з'явиться 18 тис. молодих бджіл (1,8 кг). Тобто пакет, сформований умовно 1 травня, до 12 травня буде щільно обсидати вже 10-12 рамок і готовий отримати магазин. Тобто якщо акація зацвіте без аномалій, у 20-х числах травня, можна буде цілком розраховувати на товарний мед. Скільки — залежить від багатьох факторів (технологія, «медовість» бджіл, погода тощо). Але 10 Л. - цебро з сім'ї (один гарний магазин) можна планувати. Навіть застосувавши оптову ціну на «акацію» у 55 грн. /кг., доход від пакету складе 825 грн. Однак слід враховувати, що це — вже з урахуванням витрат праці та матеріалів нового господаря (покупця). Так чи інакше, основну ставку покупці пакетів роблять на соняшник, що зазвичай починає зацвітати в перших числах липня. На той час встигає розвинутися нормальний пакет, куплений навіть у другій декаді (середині) травня. Залежно від умов, з соняшника можна накачати в середньому по флязі з пакета, тобто 55 кг. (Дві качки по два магазини). Здавши мед оптом по 35 грн. /кг., отримуємо виручку в 1925 грн. із пакета. Але знову, не забувайте, що це — результат праці та матеріальних витрат вже покупця пакета. Таким чином, наш умовний, добрий, ранній пакет дав виторг (825+1925) у 2750 грн. Спробуємо «очистити» її від витрат покупця-медовика.

Витратна частина медовика

Перш за все, для заселення пакета потрібні вулики. Але амортизацією вуликів «пакетник» ми знехтували, тут теж. Суми амортизації там і тут порівняно копійчані (новий вулик вартістю 500 грн. поділити на термін експлуатації у 20 років, отримаємо 25 грн.). По-друге, потрібні рамки та сушняк. Мінімальний обсяг вулика, який може забезпечити вищевказаний результат щодо медозбору, — еквівалент 20 даданівських рамок. Хоча, по-хорошому, третій магазинчик не завадив би! Тобто треба докупити щонайменше 14 рамок Дадана сушняку десь на 400 грн. (взяли ціну менше 30 грн.) Тут можна було б прорахувати також варіант із заготівлями та вощиною. Однак, якщо розширювати самою вощиною, можна не отримати того результату щодо медозбору, від якого ми відштовхуємось (принаймні з акації). Крім цього, повинні врахувати витрати на кочівлі (пальне), амортизацію транспорту, обладнання для відкачування меду. Ну, і звичайно, знову ж таки витрати праці, тобто зарплату. Це вже не говорячи про ризики. Тобто знову ж таки стикаємося з труднощами підрахунку! Для спрощення як відправна точка візьмемо витрати праці в такому ж розмірі, як і в «пакетник», тобто 360 грн. Ну, і накинемо «Медовик» ще грн. 140, так би мовити, «за шкідливість». Все ж таки витрати фізичної праці при роботі «на мед» об'єктивно більше, ніж у «пакетник». Хоча, щоб добре перезимувати бджіл, теж потрібен талант! Тут уже питання з розряду: хто — на що навчався … Отже, попередньо підсумуємо наші розрахунки. Після вирахування з виручки «медовика» у 2750 грн. його видатків у сумі 900 грн., залишається 1850 грн. Мінус вартість пакету з тарою 1050 грн. (Ящик беремо за собівартістю 50 грн.), Отримуємо більше — менш чистий прибуток «медовика» у 800 грн. Це — рівно в 4 рази більше, ніж раніше закладено прибуток «пакетник». Для досягнення «соціальної справедливості», щоб доходи обох сторін вирівнялися, ціна пакету має зрости хоча б до 1300 грн. без тари. Тоді прибуток «пакетник» зросте до 500 грн., а прибуток «медовика» зменшиться до 500 грн. Таким чином, ми вийшли на рівноважну (справедливу) ціну справді раннього бджолопакетів у 1300 грн.! Без тари. При цьому зона для торгу становить від 815 до 1800 грн!

Вартісні метаморфози

Що ж відбувається з «економікою питання», коли пакет продається не 1 травня, а, скажімо, на два-три тижні пізніше — 14-20 травня. Очевидно, що він уже не буде тієї цінності для покупця, оскільки на акації з таким пакетом вже нічого ловити. Отже, можна сміливо «мінусувати» умовний виторг від продажу акацієвого меду. Отже, прийнятна для покупця ціна пакета має бути лише 475 грн. (1300-825). У той же час, виглядає так, що собівартість пакета має зростати. як і «пакетник» возиться з ним на кілька тижнів більше. Тобто собівартість має бути більшою за попередні 800 грн.! Виходить, що продаючи пакет за 475 грн., «Пакетник» зазнає збитків майже в такому ж розмірі … Але на практиці такі пізні пакети теж продаються, при цьому за ціною не набагато меншою, ніж ранні! Скажімо, по 1300 грн., а по 1000 грн.! Як же так? Спробуємо розібратися. У разі покупки пізнього пакета наш «медовик» може розраховувати лише на 1925 грн. виручки із соняшника. Порахуємо його Вірат. Для цього прикладу припустимо, що розширення пакету йде вощиною. Тобто потрібно 14 аркушів Дадан на вулик. Це — близько 150 грн. плюс заготівлі на рамки 100 грн. Отже, лише десь 250 грн. Оскільки хабарів з акації випадає, то відпадає і частина витрат, як мінімум, на кочівлю та відкачування. Припустимо, що витрати знизилися на 20% (пропорційно до врожаю з акації порівняно з соняшником) — до 400 грн. У підсумку загальні витрати медовика зменшуються до 700 грн. З чим залишається «пакетник», який продав пізнього пакета? Він також — у виграші. Фокус у тому, що насправді собівартість такого пакета менша, ніж раннього! Справа в тому, що початкові інвестиції в пакет у вигляді кормів тепер перерозподіляються вже в іншій пропорції! Сім'я вже займає, скажімо, до 20 рамок, тобто частка пакета зменшується, а «хвіст», що залишається «пакетник», навпаки, збільшується! Тобто тепер із умовних 20 кг. корми, на собівартість пакета ми переносимо не 15 кг. (як на ранніх), а лише 5 кг. Тобто «харчова» складова собівартості зменшується до 55 грн. Аналогічно — з маткою, вона вже не коштує 250 грн., а лише 200 грн.! Витрати праці також треба перерозподілити. При пропорційному розподілі, з 360 грн., що закладалися на ранній пакет, залишається десь 100 грн. Отже, хоч як це парадоксально це звучить, але собівартість нашого пакету всього за 2-3 тижні падає до менше 400 грн. з 800 грн., що вдвічі. Так звана «зона прибутку» теж скоротиться до 830 грн., відповідно скоротяться і можливі прибутки як медовика, так і пакетник. А справедлива рівноважна ціна впаде трохи більше ніж 800 грн. за пакет. При цьому поле для торгів складатиме від 400 до 1200 грн.!

В той же час слід врахувати, що в «пакетник» після відвантаження пізнього пакета залишиться майже повноцінна сім'я, яку можна ефективно використати на медозборі з акації. Тобто якщо «пакетник» свідомо затягував з продажем пакетів, щоб наростити більше «м'яса» для себе (для медозбору), то все ОК. Але якщо він не продав пакети, тому що не зміг, і тепер не знає, як впоратися «хвостам», то залишиться у збитку (можливий сценарій для «пакетник» із Закарпаття).

Висновки

Таким чином, вимальовується ринкова стратегія різних груп постачальників пакетів. Якщо «пакетник» з медового регіону вигідно затягувати з відвантаженням пакетів, то його колегам із Західної України краще розпродатись якомога раніше, оскільки пізніший час почне працювати проти них, ризики фіаско зростуть. Інший висновок: великим «Медовик» все ж таки вигідніше закуповуватися на Закарпатті можна раніше. У такому разі вони будуть претендувати на перерозподіл «зони прибутку» на свою користь. Насилу віриться, що пакети навіть ранні продаватися оптом за ціною 1300 грн.! У той же час, коли йдеться про пізні пакети, то все з точністю навпаки! На пізній пакет 1000 грн. видається цілком реальною. Як мінімум, більш реалістичною, ніж 1300 грн. за ранній.

Наведені вище розрахунки, з одного боку, є умовними, оскільки існує багато невідомих і приблизних округлень. Але, з іншого боку, калькуляція максимально наближена до актуальних ринкових реалій. Головне — продемонструвати саму логіку підрахунків! Цей алгоритм кожен пасічник, за бажанням, може легко підкоригувати під себе.

Інформацію взято в журналі «Пасічний Журнал».
Випуск березня 2016, стор 9-15. Автор не вказано.
Youtube канал Пасічного Журнал https://www.youtube.com/channel/UCXGGe…SgkihDSa9w
сайт http://apijournal.com/

Опубліковано: 14.09.2017

Поділитися: