ЯК ПІДГОТУВАТИ БДЖІЛ ДО ЗИМІВЛІ

Array
(
    [id] => 2556
    [id_parent] => 1
    [id_sections] => 3
    [id_items_types] => 5
    [name] => ЯК ПІДГОТУВАТИ БДЖІЛ ДО ЗИМІВЛІ
    [img_title] => img/2556/9684.jpeg
    [about] => 
    [static_link] => ua/kak-podgotovit-pchel-k-zimovke.html
    [kf] => 
    [meta_title] => 
    [meta_desc] => 
    [name_short] => 
    [public_date] => 2025-10-13 15:07:00
    [sort] => 1190
    [active] => 1
    [cdate] => 
    [cuser] => 
    [edate] => 
    [euser] => 
    [ddate] => 
    [duser] => 
    [link] => ua/kak-podgotovit-pchel-k-zimovke.html
    [id_items] => 
    [s1] => 
    [c1] => 
    [c2] => 
    [c3] => 
    [s2] => 
    [s3] => 
    [s4] => 
    [s5] => 
    [s6] => 
    [s7] => 
    [s8] => 
    [s9] => 
    [s10] => 
    [articul] => 
    [note] => 
    [price_1] => 
    [price_2] => 
    [quan_2] => 
    [price_3] => 
    [quan_3] => 
    [price_4] => 
    [price_5] => 
    [price_6] => 
    [price_7] => 
    [price_8] => 
    [price_9] => 
    [price_10] => 
    [in_stock] => 
    [include_vat] => 
    [remain] => 
    [weight] => 
    [volume] => 
    [size_w] => 
    [size_h] => 
    [size_l] => 
    [per_unit] => 
    [CONTENTS] => Array
        (
            [0] => Array
                (
                    [id] => 2300
                    [id_items] => 2556
                    [name] => 
                    [anchor] => 
                    [content] => 
Період між головним осіннім оглядом і кінцем пасічного сезону слід використовувати для найкращого приготування пасіки до зимівлі.
Роботи, які належить зробити, повинні спиратися, з одного боку, на записи, зроблені під час головного огляду, а з іншого — на знання біології бджолиної сім'ї.
Йдеться не лише про техніку забезпечення зимівлі, а й про створення таких умов, щоб бджоли зберегли до наступної весни найбільший запас життєвої енергії. Від цієї енергії залежатиме весняний старт пасіки та господарський результат майбутнього сезону. Сім'я, добре підготовлена ​​біологічно, має величезні можливості пристосуватися до різних умов і значно краще зазнає труднощів зимівлі.
Найсуттєвіші фактори, за якими судять про те, чи вдала зимівля — сила сімей, що перезимували, а також склад і якість бджіл-робітниць.
На період зимівлі бджоли збиваються до так званого клубу, в якому залишаються до першого весняного обльоту, а часом і довше, якщо знову настають холоди.
Клуб складають бджоли, густо зібрані в вуличках між стільниками та у вільних осередках сотів.
У клубу є оболонка — шар бджіл, що дуже щільно збилися, завтовшки від 2,5 до 7 см (залежно від потреби). Температура оболонки відносно низька: від +10-15'С на внутрішній до +5'С (а часом і менше) на зовнішній поверхні. Оболонка оберігає клуб від втрат тепла.
В одній із серединних вуличок розташовується так званий центр клубу. Це простір максимальних і постійно підтримуваних температур - +25-30 "С.
У просторі між центром та оболонкою знаходиться основна маса бджіл. Температура тут становить +20—25” С. Температура поза клубом приблизно така сама, як на вулиці.
Такий температурний режим зберігається незалежно від товщини стінок вулика, наявності або відсутності утеплення температури зовнішнього середовища. Це ще раз підтверджує, що утеплення вуликів – далеко не вирішальний фактор вдалої зимівлі бджіл. Тільки в якійсь частині клубу температура падає до +14-15 'С, бджоли негайно і активно підвищують її до норми, інтенсивно скорочуючи м'язи тулуба. Центр, де завжди підтримується певна температура - резерв теплоти у разі раптового зниження температури.
Чому ми приділяємо стільки уваги особливостям зимівлі бджіл? Справа в тому, що вони мають велике значення для успішного утримання бджіл.
Оболонка клубу завжди залишається приблизно однаковою товщиною. Значить, якщо сім'я слабка, то кількість бджіл у серединній частині буде невеликою, і кожній бджоли доведеться більше витрачати енергії та інтенсивніше працювати, щоб обігріти клуб. При більш інтенсивній роботі бджоли доведеться інтенсивніше споживати корм, що спричинить швидке наповнення прямої кишки, а це при тривалій або холодній зимі може призвести до розлючення, і завжди призводить до занепокоєння бджіл в останні дні зимівлі.
Бджола з переповненим кишечником не може вже виробляти тепла (не може їсти), а намагається якнайшвидше вибратися з клубу та очиститися.
Точні виміри показали, що у сусідніх вуличках може бути значно різна температура. Це говорить про високу теплоізоляційну здатність стільників. Звідси висновок, що у сильній сім'ї, що займає 7-8 вуличок, втрата тепла завжди відбуватиметься повільніше, ніж у слабкій сім'ї (3-4 вулички).
У другій половині зими центр клубу розширюється, а температура у центрі становить 32-34 'С. Тепліше стає в решті клубу (близько 30 'С). Наприкінці лютого-початку березня з'являється перший розплід. Він має значення для весняного розвитку сім'ї, точніше, для весняного розвитку сильної сім'ї.
У слабкій сім'ї змучені важкою зимівлею бджоли не можуть підтримувати необхідну температуру на великій поверхні сотів, не в змозі виховувати личинки. У результаті слабкі сім'ї ще більше послаблюються під час зимівлі, а сильні часто стають навіть сильнішими.
Зимівка бджіл можлива завдяки уповільненим обмінним процесам. Значну роль відіграє концентрація двоокису вуглецю. У нормальній атмосфері вона становить 0,03%, при тому що концентрація кисню — 21%. У зимуючому клубі концентрація двоокису вуглецю піднімається до 4-5%, а концентрація кисню падає до 17-18%. Внаслідок цього життєва активність бджіл падає до корисного мінімуму, що дозволяє дуже економно витрачати енергію. Слабкі сім'ї не можуть створити такої концентрації двоокису вуглецю. Отже, вже з короткого огляду біології бджіл випливає, що зимівля слабких сімей неекономічна і призводить до втрат на пасіці.

Дуже важливий фактор хорошої підготовки сімей до зимівлі — омолодження складу бджіл-робітниць та забезпечення їхнього корисного фізіологічного стану.
Працівниці, які залишилися у вулику безпосередньо після закінчення літнього медозбору, в основному належать до покоління червневих та липневих бджіл. Деякі з них можуть перезимувати. Найкраще зимують бджоли, що вивели в серпні-початку вересня. Оскільки період розвитку бджоли від яйця до дорослої особини становить 21 день, засів, який би забезпечив хорошу зимівлю сім'ї, повинен відбуватися приблизно з 15—20 липня до кінця серпня. У цей період засів має бути найінтенсивнішим.
Якого б віку не були осінні бджоли, для зимівлі важлива їх якість. У липні та серпні умови виховання личинок ще хороші: сім'ї сильні, температура навколишнього середовища висока, є медозбір, що підтримує. З часом природні умови виховання розплоду погіршуються, що ні може позначитися на робочих якостях бджіл, що з'являються в цей період.
Ще один критерій якості бджіл, що готуються до зимівлі - їхній енергетичний потенціал, який вони приносять до клубу, що зимує.
Найбільший запас енергії будуть мати бджоли, що накопичили її у своєму тілі і не витрачали до початку зимівлі. Щоб зберегти енергію, молоді осінні бджоли інтенсивно харчуються головним чином пергою, завдяки чому в їх організмах накопичуються (у гемолімфі та на поверхні внутрішніх органів) запаси глікогену, білок та значну кількість жирів. У цей час у сім'ї повинні, природно, бути достатні запаси перги.
Вплив споживання пилку на їхній фізичний стан неодноразово досліджувався в різних країнах. Виявилося, що бджоли, які споживають пилок, живуть значно довше за ті, які позбавлені цієї можливості, а також набагато краще переносять зимівлю.
А це дуже важливо, оскільки якщо бджоли в останній період зими сильні, вони здатні виробляти багато маточного молочка і добре годувати розплід. Адже всі турботи з виховання личинок у лютому, березні і, частково, у квітні, лежать виключно на осінніх бджолах.
Потрібно всіма способами зберігати енергію бджіл перед зимівлею.
Американський дослідник бджіл Філіпс дуже вдало порівняв бджолу з батарейкою кишенькового ліхтарика, що розряджається зі свіченням лампочки. Якщо лампочка надто яскраво сяє восени, то взимку та навесні вона вже не світитиме.
Проводилися такі досліди: з личинок, що вийшли із сотів на початку серпня, утворювали дві групи, перша з яких годувала личинки, а друга – ні. Усі бджоли першої групи загинули ще до початку листопада, а бджоли другої групи благополучно перезимували та активно працювали навесні. Отже, якщо ми хочемо мати сильну сім'ю взимку і велику кількість годувальників восени, головний тягар виховання осіннього розплоду слід перекласти на бджіл, що залишилися після медозбору, які все одно не зимуватимуть.
Так само і з переробкою зимових запасів. Японський бджоляр Тоді досвідченим шляхом довів, що переробка кожних 10 кг сиропу тягне за собою загибель 3500 бджіл (1,5-2 рамки). В інтересах бджоляра не допустити цього явища в сім'ї, що омолодилася перед зимівлею.
Серед бджіл, які мають увійти до складу зимуючого клубу, не повинно бути надто молодих працівниць, що походять із пізнього осіннього засіву. Ці бджоли не зможуть фізіологічно підготуватися до зими (в їх організмах не відкладеться достатня кількість жиро-білкової тканини).
В результаті значна кількість цих бджіл узимку загинуть. Однак втрати будуть значно більшими, ніж складає сам підмор. Личинок і лялечок до пізньої осені годуватимуть бджоли годувальниці, вичерпуючи тим самим власні сили; непродуктивно витратиться частина зимових запасів; запаси меду можуть бути погано розташовані (на сотах із розплодом); пізній розплід негативно позначиться на розмірах та температурі зимового клубу. За деякими даними, бджоли з пізнього розплоду гинуть ще в першій половині зими і становлять більшу частину зимового підмору.
Дмитрієва Уляна
"Обрані 600 практичних порад. Бджільництво"
                    [active] => 1
                    [sort] => 0
                    [cdate] => 2025-10-13 15:09:21
                    [cuser] => 1
                    [edate] => 2025-10-13 15:27:24
                    [euser] => 1
                )

        )

    [GALLERY] => Array
        (
            [0] => Array
                (
                    [id] => 9684
                    [id_items] => 2556
                    [name] => 9684
                    [ext] => jpeg
                    [src] => 
                    [alt] => КАК ПОДГОТОВИТЬ ПЧЕЛ К ЗИМОВКЕ
                    [active] => 1
                    [is_gallery] => 1
                    [sort] => 0
                    [img_file] => img/2556/9684.jpeg
                )

            [1] => Array
                (
                    [id] => 9685
                    [id_items] => 2556
                    [name] => 9685
                    [ext] => jpg
                    [src] => 
                    [alt] => КАК ПОДГОТОВИТЬ ПЧЕЛ К ЗИМОВКЕ
                    [active] => 1
                    [is_gallery] => 1
                    [sort] => 0
                    [img_file] => img/2556/9685.jpg
                )

        )

    [FULL_CONTENT] => 
Період між головним осіннім оглядом і кінцем пасічного сезону слід використовувати для найкращого приготування пасіки до зимівлі.
Роботи, які належить зробити, повинні спиратися, з одного боку, на записи, зроблені під час головного огляду, а з іншого — на знання біології бджолиної сім'ї.
Йдеться не лише про техніку забезпечення зимівлі, а й про створення таких умов, щоб бджоли зберегли до наступної весни найбільший запас життєвої енергії. Від цієї енергії залежатиме весняний старт пасіки та господарський результат майбутнього сезону. Сім'я, добре підготовлена ​​біологічно, має величезні можливості пристосуватися до різних умов і значно краще зазнає труднощів зимівлі.
Найсуттєвіші фактори, за якими судять про те, чи вдала зимівля — сила сімей, що перезимували, а також склад і якість бджіл-робітниць.
На період зимівлі бджоли збиваються до так званого клубу, в якому залишаються до першого весняного обльоту, а часом і довше, якщо знову настають холоди.
Клуб складають бджоли, густо зібрані в вуличках між стільниками та у вільних осередках сотів.
У клубу є оболонка — шар бджіл, що дуже щільно збилися, завтовшки від 2,5 до 7 см (залежно від потреби). Температура оболонки відносно низька: від +10-15'С на внутрішній до +5'С (а часом і менше) на зовнішній поверхні. Оболонка оберігає клуб від втрат тепла.
В одній із серединних вуличок розташовується так званий центр клубу. Це простір максимальних і постійно підтримуваних температур - +25-30 "С.
У просторі між центром та оболонкою знаходиться основна маса бджіл. Температура тут становить +20—25” С. Температура поза клубом приблизно така сама, як на вулиці.
Такий температурний режим зберігається незалежно від товщини стінок вулика, наявності або відсутності утеплення температури зовнішнього середовища. Це ще раз підтверджує, що утеплення вуликів – далеко не вирішальний фактор вдалої зимівлі бджіл. Тільки в якійсь частині клубу температура падає до +14-15 'С, бджоли негайно і активно підвищують її до норми, інтенсивно скорочуючи м'язи тулуба. Центр, де завжди підтримується певна температура - резерв теплоти у разі раптового зниження температури.
Чому ми приділяємо стільки уваги особливостям зимівлі бджіл? Справа в тому, що вони мають велике значення для успішного утримання бджіл.
Оболонка клубу завжди залишається приблизно однаковою товщиною. Значить, якщо сім'я слабка, то кількість бджіл у серединній частині буде невеликою, і кожній бджоли доведеться більше витрачати енергії та інтенсивніше працювати, щоб обігріти клуб. При більш інтенсивній роботі бджоли доведеться інтенсивніше споживати корм, що спричинить швидке наповнення прямої кишки, а це при тривалій або холодній зимі може призвести до розлючення, і завжди призводить до занепокоєння бджіл в останні дні зимівлі.
Бджола з переповненим кишечником не може вже виробляти тепла (не може їсти), а намагається якнайшвидше вибратися з клубу та очиститися.
Точні виміри показали, що у сусідніх вуличках може бути значно різна температура. Це говорить про високу теплоізоляційну здатність стільників. Звідси висновок, що у сильній сім'ї, що займає 7-8 вуличок, втрата тепла завжди відбуватиметься повільніше, ніж у слабкій сім'ї (3-4 вулички).
У другій половині зими центр клубу розширюється, а температура у центрі становить 32-34 'С. Тепліше стає в решті клубу (близько 30 'С). Наприкінці лютого-початку березня з'являється перший розплід. Він має значення для весняного розвитку сім'ї, точніше, для весняного розвитку сильної сім'ї.
У слабкій сім'ї змучені важкою зимівлею бджоли не можуть підтримувати необхідну температуру на великій поверхні сотів, не в змозі виховувати личинки. У результаті слабкі сім'ї ще більше послаблюються під час зимівлі, а сильні часто стають навіть сильнішими.
Зимівка бджіл можлива завдяки уповільненим обмінним процесам. Значну роль відіграє концентрація двоокису вуглецю. У нормальній атмосфері вона становить 0,03%, при тому що концентрація кисню — 21%. У зимуючому клубі концентрація двоокису вуглецю піднімається до 4-5%, а концентрація кисню падає до 17-18%. Внаслідок цього життєва активність бджіл падає до корисного мінімуму, що дозволяє дуже економно витрачати енергію. Слабкі сім'ї не можуть створити такої концентрації двоокису вуглецю. Отже, вже з короткого огляду біології бджіл випливає, що зимівля слабких сімей неекономічна і призводить до втрат на пасіці.

Дуже важливий фактор хорошої підготовки сімей до зимівлі — омолодження складу бджіл-робітниць та забезпечення їхнього корисного фізіологічного стану.
Працівниці, які залишилися у вулику безпосередньо після закінчення літнього медозбору, в основному належать до покоління червневих та липневих бджіл. Деякі з них можуть перезимувати. Найкраще зимують бджоли, що вивели в серпні-початку вересня. Оскільки період розвитку бджоли від яйця до дорослої особини становить 21 день, засів, який би забезпечив хорошу зимівлю сім'ї, повинен відбуватися приблизно з 15—20 липня до кінця серпня. У цей період засів має бути найінтенсивнішим.
Якого б віку не були осінні бджоли, для зимівлі важлива їх якість. У липні та серпні умови виховання личинок ще хороші: сім'ї сильні, температура навколишнього середовища висока, є медозбір, що підтримує. З часом природні умови виховання розплоду погіршуються, що ні може позначитися на робочих якостях бджіл, що з'являються в цей період.
Ще один критерій якості бджіл, що готуються до зимівлі - їхній енергетичний потенціал, який вони приносять до клубу, що зимує.
Найбільший запас енергії будуть мати бджоли, що накопичили її у своєму тілі і не витрачали до початку зимівлі. Щоб зберегти енергію, молоді осінні бджоли інтенсивно харчуються головним чином пергою, завдяки чому в їх організмах накопичуються (у гемолімфі та на поверхні внутрішніх органів) запаси глікогену, білок та значну кількість жирів. У цей час у сім'ї повинні, природно, бути достатні запаси перги.
Вплив споживання пилку на їхній фізичний стан неодноразово досліджувався в різних країнах. Виявилося, що бджоли, які споживають пилок, живуть значно довше за ті, які позбавлені цієї можливості, а також набагато краще переносять зимівлю.
А це дуже важливо, оскільки якщо бджоли в останній період зими сильні, вони здатні виробляти багато маточного молочка і добре годувати розплід. Адже всі турботи з виховання личинок у лютому, березні і, частково, у квітні, лежать виключно на осінніх бджолах.
Потрібно всіма способами зберігати енергію бджіл перед зимівлею.
Американський дослідник бджіл Філіпс дуже вдало порівняв бджолу з батарейкою кишенькового ліхтарика, що розряджається зі свіченням лампочки. Якщо лампочка надто яскраво сяє восени, то взимку та навесні вона вже не світитиме.
Проводилися такі досліди: з личинок, що вийшли із сотів на початку серпня, утворювали дві групи, перша з яких годувала личинки, а друга – ні. Усі бджоли першої групи загинули ще до початку листопада, а бджоли другої групи благополучно перезимували та активно працювали навесні. Отже, якщо ми хочемо мати сильну сім'ю взимку і велику кількість годувальників восени, головний тягар виховання осіннього розплоду слід перекласти на бджіл, що залишилися після медозбору, які все одно не зимуватимуть.
Так само і з переробкою зимових запасів. Японський бджоляр Тоді досвідченим шляхом довів, що переробка кожних 10 кг сиропу тягне за собою загибель 3500 бджіл (1,5-2 рамки). В інтересах бджоляра не допустити цього явища в сім'ї, що омолодилася перед зимівлею.
Серед бджіл, які мають увійти до складу зимуючого клубу, не повинно бути надто молодих працівниць, що походять із пізнього осіннього засіву. Ці бджоли не зможуть фізіологічно підготуватися до зими (в їх організмах не відкладеться достатня кількість жиро-білкової тканини).
В результаті значна кількість цих бджіл узимку загинуть. Однак втрати будуть значно більшими, ніж складає сам підмор. Личинок і лялечок до пізньої осені годуватимуть бджоли годувальниці, вичерпуючи тим самим власні сили; непродуктивно витратиться частина зимових запасів; запаси меду можуть бути погано розташовані (на сотах із розплодом); пізній розплід негативно позначиться на розмірах та температурі зимового клубу. За деякими даними, бджоли з пізнього розплоду гинуть ще в першій половині зими і становлять більшу частину зимового підмору.
Дмитрієва Уляна
"Обрані 600 практичних порад. Бджільництво"
    [REVIEW_COMMENTS] => Array
        (
            [0] => Array
                (
                    [id] => 8
                    [name] => Павло Валентинович
                    [email] => [email protected]
                    [content] => Гарно придумали тепер легко буде аналізувати
                    [active] => 1
                    [cdate] => 2025-04-03 15:12:17
                    [edate] => 2025-04-03 15:21:47
                    [euser] => 1
                )

        )

    [ALIAS] => itemArticle
    [PATH] => Array
        (
            [0] => Array
                (
                    [id] => 
                    [name] => ЯК ПІДГОТУВАТИ БДЖІЛ ДО ЗИМІВЛІ
                    [link] => 
                )

            [1] => Array
                (
                    [name] => Статті
                    [link] => ua/articles/
                )

        )

    [LINK_RU] => kak-podgotovit-pchel-k-zimovke.html
    [LINK_UA] => ua/kak-podgotovit-pchel-k-zimovke.html
    [LINK_EN] => 2556/
    [LINK_DE] => 2556/
    [LINK_PL] => 2556/
    [LINK_FR] => 2556/
    [LINK_ES] => 2556/
)
1

NULL

Період між головним осіннім оглядом і кінцем пасічного сезону слід використовувати для найкращого приготування пасіки до зимівлі.

Роботи, які належить зробити, повинні спиратися, з одного боку, на записи, зроблені під час головного огляду, а з іншого — на знання біології бджолиної сім'ї.

Йдеться не лише про техніку забезпечення зимівлі, а й про створення таких умов, щоб бджоли зберегли до наступної весни найбільший запас життєвої енергії. Від цієї енергії залежатиме весняний старт пасіки та господарський результат майбутнього сезону. Сім'я, добре підготовлена ​​біологічно, має величезні можливості пристосуватися до різних умов і значно краще зазнає труднощів зимівлі.

Найсуттєвіші фактори, за якими судять про те, чи вдала зимівля — сила сімей, що перезимували, а також склад і якість бджіл-робітниць.

На період зимівлі бджоли збиваються до так званого клубу, в якому залишаються до першого весняного обльоту, а часом і довше, якщо знову настають холоди.

Клуб складають бджоли, густо зібрані в вуличках між стільниками та у вільних осередках сотів.

У клубу є оболонка — шар бджіл, що дуже щільно збилися, завтовшки від 2,5 до 7 см (залежно від потреби). Температура оболонки відносно низька: від +10-15'С на внутрішній до +5'С (а часом і менше) на зовнішній поверхні. Оболонка оберігає клуб від втрат тепла.

В одній із серединних вуличок розташовується так званий центр клубу. Це простір максимальних і постійно підтримуваних температур - +25-30 "С.

У просторі між центром та оболонкою знаходиться основна маса бджіл. Температура тут становить +20—25” С. Температура поза клубом приблизно така сама, як на вулиці.

Такий температурний режим зберігається незалежно від товщини стінок вулика, наявності або відсутності утеплення температури зовнішнього середовища. Це ще раз підтверджує, що утеплення вуликів – далеко не вирішальний фактор вдалої зимівлі бджіл. Тільки в якійсь частині клубу температура падає до +14-15 'С, бджоли негайно і активно підвищують її до норми, інтенсивно скорочуючи м'язи тулуба. Центр, де завжди підтримується певна температура - резерв теплоти у разі раптового зниження температури.

Чому ми приділяємо стільки уваги особливостям зимівлі бджіл? Справа в тому, що вони мають велике значення для успішного утримання бджіл.

Оболонка клубу завжди залишається приблизно однаковою товщиною. Значить, якщо сім'я слабка, то кількість бджіл у серединній частині буде невеликою, і кожній бджоли доведеться більше витрачати енергії та інтенсивніше працювати, щоб обігріти клуб. При більш інтенсивній роботі бджоли доведеться інтенсивніше споживати корм, що спричинить швидке наповнення прямої кишки, а це при тривалій або холодній зимі може призвести до розлючення, і завжди призводить до занепокоєння бджіл в останні дні зимівлі.

Бджола з переповненим кишечником не може вже виробляти тепла (не може їсти), а намагається якнайшвидше вибратися з клубу та очиститися.

Точні виміри показали, що у сусідніх вуличках може бути значно різна температура. Це говорить про високу теплоізоляційну здатність стільників. Звідси висновок, що у сильній сім'ї, що займає 7-8 вуличок, втрата тепла завжди відбуватиметься повільніше, ніж у слабкій сім'ї (3-4 вулички).

У другій половині зими центр клубу розширюється, а температура у центрі становить 32-34 'С. Тепліше стає в решті клубу (близько 30 'С). Наприкінці лютого-початку березня з'являється перший розплід. Він має значення для весняного розвитку сім'ї, точніше, для весняного розвитку сильної сім'ї.

У слабкій сім'ї змучені важкою зимівлею бджоли не можуть підтримувати необхідну температуру на великій поверхні сотів, не в змозі виховувати личинки. У результаті слабкі сім'ї ще більше послаблюються під час зимівлі, а сильні часто стають навіть сильнішими.

Зимівка бджіл можлива завдяки уповільненим обмінним процесам. Значну роль відіграє концентрація двоокису вуглецю. У нормальній атмосфері вона становить 0,03%, при тому що концентрація кисню — 21%. У зимуючому клубі концентрація двоокису вуглецю піднімається до 4-5%, а концентрація кисню падає до 17-18%. Внаслідок цього життєва активність бджіл падає до корисного мінімуму, що дозволяє дуже економно витрачати енергію. Слабкі сім'ї не можуть створити такої концентрації двоокису вуглецю. Отже, вже з короткого огляду біології бджіл випливає, що зимівля слабких сімей неекономічна і призводить до втрат на пасіці.

Дуже важливий фактор хорошої підготовки сімей до зимівлі — омолодження складу бджіл-робітниць та забезпечення їхнього корисного фізіологічного стану.

Працівниці, які залишилися у вулику безпосередньо після закінчення літнього медозбору, в основному належать до покоління червневих та липневих бджіл. Деякі з них можуть перезимувати. Найкраще зимують бджоли, що вивели в серпні-початку вересня. Оскільки період розвитку бджоли від яйця до дорослої особини становить 21 день, засів, який би забезпечив хорошу зимівлю сім'ї, повинен відбуватися приблизно з 15—20 липня до кінця серпня. У цей період засів має бути найінтенсивнішим.

Якого б віку не були осінні бджоли, для зимівлі важлива їх якість. У липні та серпні умови виховання личинок ще хороші: сім'ї сильні, температура навколишнього середовища висока, є медозбір, що підтримує. З часом природні умови виховання розплоду погіршуються, що ні може позначитися на робочих якостях бджіл, що з'являються в цей період.

Ще один критерій якості бджіл, що готуються до зимівлі - їхній енергетичний потенціал, який вони приносять до клубу, що зимує.

Найбільший запас енергії будуть мати бджоли, що накопичили її у своєму тілі і не витрачали до початку зимівлі. Щоб зберегти енергію, молоді осінні бджоли інтенсивно харчуються головним чином пергою, завдяки чому в їх організмах накопичуються (у гемолімфі та на поверхні внутрішніх органів) запаси глікогену, білок та значну кількість жирів. У цей час у сім'ї повинні, природно, бути достатні запаси перги.

Вплив споживання пилку на їхній фізичний стан неодноразово досліджувався в різних країнах. Виявилося, що бджоли, які споживають пилок, живуть значно довше за ті, які позбавлені цієї можливості, а також набагато краще переносять зимівлю.

А це дуже важливо, оскільки якщо бджоли в останній період зими сильні, вони здатні виробляти багато маточного молочка і добре годувати розплід. Адже всі турботи з виховання личинок у лютому, березні і, частково, у квітні, лежать виключно на осінніх бджолах.

Потрібно всіма способами зберігати енергію бджіл перед зимівлею.

Американський дослідник бджіл Філіпс дуже вдало порівняв бджолу з батарейкою кишенькового ліхтарика, що розряджається зі свіченням лампочки. Якщо лампочка надто яскраво сяє восени, то взимку та навесні вона вже не світитиме.

Проводилися такі досліди: з личинок, що вийшли із сотів на початку серпня, утворювали дві групи, перша з яких годувала личинки, а друга – ні. Усі бджоли першої групи загинули ще до початку листопада, а бджоли другої групи благополучно перезимували та активно працювали навесні. Отже, якщо ми хочемо мати сильну сім'ю взимку і велику кількість годувальників восени, головний тягар виховання осіннього розплоду слід перекласти на бджіл, що залишилися після медозбору, які все одно не зимуватимуть.

Так само і з переробкою зимових запасів. Японський бджоляр Тоді досвідченим шляхом довів, що переробка кожних 10 кг сиропу тягне за собою загибель 3500 бджіл (1,5-2 рамки). В інтересах бджоляра не допустити цього явища в сім'ї, що омолодилася перед зимівлею.

Серед бджіл, які мають увійти до складу зимуючого клубу, не повинно бути надто молодих працівниць, що походять із пізнього осіннього засіву. Ці бджоли не зможуть фізіологічно підготуватися до зими (в їх організмах не відкладеться достатня кількість жиро-білкової тканини).

В результаті значна кількість цих бджіл узимку загинуть. Однак втрати будуть значно більшими, ніж складає сам підмор. Личинок і лялечок до пізньої осені годуватимуть бджоли годувальниці, вичерпуючи тим самим власні сили; непродуктивно витратиться частина зимових запасів; запаси меду можуть бути погано розташовані (на сотах із розплодом); пізній розплід негативно позначиться на розмірах та температурі зимового клубу. За деякими даними, бджоли з пізнього розплоду гинуть ще в першій половині зими і становлять більшу частину зимового підмору.

Дмитрієва Уляна

"Обрані 600 практичних порад. Бджільництво"

Опубліковано: 13.10.2025

Поділитися: